16. Російська імперія - Васильків 9 клас

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому до середини ХІХ ст. Росія залишалася країною із середньовічними відносинами й порядками?

До середини ХІХ століття Російська імперія зберігала середньовічні пережиткові порядки, оскільки в державі не були сформовані конституціоналізм, парламентаризм, демократичні свободи та громадянське суспільство. Головним гальмом розвитку було існування кріпосного права, адже більшість населення становили кріпаки. Через це був відсутній ринок вільнонайманої праці, країну майже не торкнулися промисловий переворот та індустріалізація, а сільське господарство не приносило значних прибутків через небажання залежного селянства якісно працювати, що призводило до постійного банкрутства поміщиків.

2. Чому селянство зустріло маніфест від 19 лютого 1861 р. здебільшого з глибоким розчаруванням і невдоволенням?

Селянство сприйняло маніфест із розчаруванням і невдоволенням, оскільки землю не надавали задарма: селяни мусили сплатити поміщикам не менше 20% її вартості, а решту коштів кредитувала держава, борг перед якою належало повертати впродовж 49 років. До укладення викупної угоди селяни вважалися «тимчасово зобов’язаними» та продовжували відпрацьовувати повинності. Крім того, збереглися общинні відносини, які суттєво обмежували особисту і господарську самостійність хліборобів.

3. Якими виявилися наслідки реформ 60–70-х рр. ХІХ ст. для Російської імперії? Чи перетворилася вона в модерну державу?

«Великі реформи» Олександра ІІ започаткували процес модернізації імперії: селяни здобули особисту свободу й громадянські права, було утворено виборні органи місцевого самоврядування (земства та міські думи), запроваджено незалежний і гласний позастановий суд із присяжними, створено єдину систему безкоштовної початкової освіти та введено загальну військову повинність замість рекрутчини. Водночас Росія не перетворилася на повноцінну модерну державу. Реформи мали радше косметичний характер, їх викликала поразка в Східній війні, а саме самодержавство, селянське малоземелля та колоніальне гноблення підкорених народів збереглися.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому розпочалася революція 1905–1907 рр. у Росії? Як ви вважаєте, чому українці були представлені лише в І і ІІ Державних думах? Обміркуйте в парах.

Революція 1905–1907 рр. у Росії розпочалася через нагромадження соціальних суперечностей: тяжке становище селянства, яке не отримало достатньо землі й потрапило в борги, безправне становище робітництва, недієздатність імперської влади подолати загальну економічну кризу та поразку у війні з Японією 1904–1905 рр. Безпосереднім приводом до вибуху стала «Кривава неділя» 9 січня 1905 року — розстріл царськими військами мирної робітничої маніфестації в Санкт-Петербурзі.

Українці змогли створити власні парламентські громади лише в І та ІІ Державних Думах, тому що вибори до них проходили на хвилі революційного піднесення за першим, більш демократичним виборчим законом. Після розпуску ІІ Думи царат змінив виборче законодавство на користь великих поміщиків і консерваторів, що фактично позбавило неросійські народи можливості обрати дієвих представників для захисту своїх національних прав у наступних скликаннях.

2. У чому сутність післяреволюційної реакції в Російській імперії? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся значення усталених словосполучень «столипінський вагон», «столипінська краватка».

Сутність післяреволюційної реакції полягала в наступі імперського уряду на поступки революції, згортанні реформ, розпуску опозиційних дум та розгортанні масових переслідувань, репресій і смертних вироків для придушення революційного запалу населення.

«Столипінський вагон» — залізничний вагон особливої конструкції, створений для перевезення селян-переселенців із майном і худобою до Сибіру під час столипінської реформи, який згодом влада пристосувала для масового етапування арештантів і політичних в’язнів.

«Столипінська краватка» — крилатий вислів, що означає шибеничну зашморг (петлю) для страти; термін виник після запровадження Петром Столипіним військово-польових судів для швидкої розправи над учасниками революційних заворушень.

3. Чому російські селяни не відгукнулися на аграрні реформи Петра Столипіна, натомість їх позитивно сприйняли українські землероби?

Російські селяни не підтримали реформу і руйнування селянської общини, тому що в російському селі століттями панували традиції колективної власності та регулярного переділу землі. Російське суспільство виявилося неготовим до приватної власності та самостійного господарювання. Українські землероби зустріли реформу прихильно й масово виходили на хутори та відруби, адже в Україні завжди існували давні традиції індивідуального подвірного господарювання та прагнення бути незалежним господарем на власній землі.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Обговоріть у групах. Чому Франція та Велика Британія домагалися союзницьких відносин із Росією, натомість Німеччина й Австро-Угорщина уникали домовленостей із самодержцем Миколою ІІ?

Франція шукала союзу з Росією, щоб отримати сильного союзника проти Німеччини та взяти реванш за поразку 1870–1871 років. Також французький уряд активно вкладав кошти в російські залізниці та промисловість. Велика Британія пішла на порозуміння з Росією, щоб зупинити колоніальне посилення Німеччини та мирно врегулювати давні суперечки в Азії.

Німеччина й Австро-Угорщина уникали домовленостей із Миколою ІІ через гострі геополітичні конфлікти. Австро-Угорщина вела з Росією непримиренну боротьбу за вплив на Балканах, а Німеччина розпочала митні суперечки з Російською імперією і сама намагалася підкорити ринки Близького Сходу.

2. Розкажіть про перебіг відносин Росії з Османською імперією. Чому російські правителі активно цікавилися балканським питанням?

Відносини між двома імперіями завжди були ворожими та супроводжувалися частими війнами. Після поразки в Східній війні Росія поступово повернула вплив і в результаті війни 1877–1878 років здобула перемогу над османами та отримала міста в Закавказзі. Російські правителі активно цікавилися Балканами, бо хотіли встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли для вільного виходу військового флоту в Середземне море. Царський уряд використовував ідеї панслов’янізму та захисту православних народів як ширму для загарбницьких інтересів і прагнув підкорити слов’янські народи під зверхність свого самодержця.

3. Розгляньте мапи-карикатури. Як їхні автори відобразили зовнішньополітичні наміри та дії Російської імперії? Доведіть фактами.

На вміщених у підручнику мапах-карикатурах автори показали Росію агресивним загарбником, який загрожує сусіднім державам. На німецькій карикатурі Цезаря Шмідта 1887 року «Європа сьогодні» Росію зображено як озброєного солдата з рушницею і багнетом, що загрозливо нависає над європейськими країнами. На японській карикатурі Кісабуро Охари 1904 року імперію подано у вигляді велетенського восьминога, який простягає чорні щупальця до Балкан, Туреччини, Персії, Тибету, Китаю та Кореї.

Ці алегорії підтверджують реальні історичні факти:

• Військова експансія на Балканах і війна з Османською імперією 1877–1878 років.
• Загарбання величезних просторів Середньої Азії від Каспійського моря до кордонів Афганістану й Ірану.
• Захоплення далекосхідних земель Китаю (Приамур’я, Примор’я, Сахалін) та будівництво Транссибірської залізниці.
• Жорстоке придушення польського повстання 1863–1864 років і заборона української мови Валуєвським циркуляром та Емським указом.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Розташуйте дати «великих реформ» у Росії в хронологічній послідовності. Складіть із ними 2–3 хронологічні задачі.

Хронологічна послідовність «великих реформ»:

1. 1860 р. — Фінансова реформа.
2. 19 лютого 1861 р. — Скасування кріпосного права (селянська реформа).
3. 1862 р. — Початок військової реформи (тривала 15 років).
4. 1863–1864 рр. — Освітня реформа.
5. 1864 р. — Земська реформа.
6. 1864 р. — Судова реформа.
7. 1870 р. — Міська реформа.

Хронологічні задачі:

Задача 1.

• Дано: Земську реформу в Російській імперії ухвалено в 1864 р., а перша революція в Росії розпочалася в 1905 р.
• Знайти: Скільки років минуло від початку земської реформи до початку революції?
• Розв’язання: 1905 – 1864 = 41.
• Відповідь: минув 41 рік.

Задача 2.

• Дано: Маніфест про скасування кріпосного права вийшов у 1861 р., а термін виплати селянами боргу державі за земельні наділи становив 49 років.
• Знайти: У якому році селяни мали остаточно завершити сплату викупних платежів?
• Розв’язання: 1861 + 49 = 1910.
• Відповідь: у 1910 році.

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про експансіоністські наміри Російської імперії.

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Російська імперія здійснювала експансіоністську політику за трьома основними географічними напрямками:

• Південно-західний напрямок (Балкани та Близький Схід): прагнення відтіснити Османську імперію, захопити протоки Босфор і Дарданелли та встановити контроль над балканськими слов’янськими народами (війна 1877–1878 рр., приєднання територій у Закавказзі).
• Середньоазійський напрямок: приєднання великих просторів від Каспійського й Аральського морів до кордонів Ірану, Афганістану та гірських систем Тянь-Шаню.
• Далекосхідний напрямок: захоплення Приамур’я, Примор’я, острова Сахалін, поширення впливу на Монголію та Маньчжурію, прокладання Транссибірської залізниці, що призвело до зіткнення з Японією у війні 1904–1905 рр.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було оприлюднено царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії?
• Що передбачала судова реформа 1864 року?
• Хто був ініціатором столипінської аграрної реформи 1906–1911 років?
• Де у вересні 1911 року було вчинено замах на голову Ради Міністрів Петра Столипіна?
• Звідки ми можемо дізнатися про загарбницькі плани Російської імперії щодо завоювання Середньої Азії та Далекого Сходу?
• Чому російське селянство з невдоволенням зустріло маніфест від 19 лютого 1861 року?
• Як події «Кривавої неділі» 9 січня 1905 року вплинули на розгортання революції в Росії?
• Який результат мали «великі реформи» 1860–1870-х років для модернізації суспільства?

3. Поясніть, як ви розумієте слова і словосполучення «великі реформи», «хутір», «відруб», «експансіонізм», «колоніальна імперія». Укладіть із них «асоціативні грона».

Значення понять:

• «Великі реформи» — масштабні державні перетворення 1860–1870-х років в економіці, судах, освіті, самоврядуванні та війську за правління Олександра ІІ.
• «Хутір» — окреме селянське господарство разом із садибою та землею за межами села, що переходило в приватну власність під час столипінської реформи.
• «Відруб» — об’єднана в одному масиві земельна ділянка, яку селянин отримував у приватну власність без перенесення садиби з села.
• «Експансіонізм» — агресивна зовнішня політика держави, спрямована на захоплення чужих земель і розширення сфер впливу.
• «Колоніальна імперія» — велика держава, яка тримає під своєю владою підкорені народи і визискує їхні багатства.

Структура асоціативних грон:

• «Великі реформи» ➔ Олександр ІІ, маніфест 1861 р., скасування кріпацтва, виборні земства, міські думи, суд присяжних, військова повинність.
• «Хутір» і «Відруб» ➔ Петро Столипін, аграрна модернізація, руйнування общини, приватна власність на землю, самостійне фермерство.
• «Експансіонізм» ➔ завоювання Середньої Азії, просування на Далекий Схід, війни з османами, протоки Босфор і Дарданелли, панслов’янізм.
• «Колоніальна імперія» ➔ царське самодержавство, придушення польського повстання, Емський указ, русифікація, колоніальне панування.

4. Проаналізуйте причини й наслідки «великих» реформ 1860–1870-х рр., Російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ.

Подія / Процес	Причини	Наслідки
«Великі» реформи 1860–1870-х рр.	Поразка в Східній (Кримській) війні; криза феодально-кріпосницької системи; відставання економіки від держав Заходу; масові банкрутства поміщиків; загроза селянських заворушень.	Скасовано кріпацтво; селяни отримали громадянські права; започатковано формування ринку вільнонайманої праці; створено органи місцевого самоврядування (земства, думи), незалежний суд і систему загальної військової повинності; проте реформи залишилися половинчастими, збереглися самодержавство, община та борговий викупний тягар для селян.
Російська революція 1905–1907 рр.	Невирішеність аграрного питання (селянське малоземелля та борги); безправ’я й тяжке становище робітників; відсутність конституційних прав і свобод; насильницьке зросійщення підкорених народів; поразка у війні з Японією; розстріл мирної демонстрації 9 січня 1905 р. («Кривава неділя»).	Цар Микола ІІ видав Маніфест 17 жовтня 1905 р. про дарування громадянських свобод і скликання Державної Думи; виникли легальні партії та профспілки; згодом влада перейшла до реакції, розпустила опозиційні Думи та розгорнула репресії.
Столипінські реформи (1906–1911 рр.)	Загострення аграрного питання під час революції 1905–1907 рр.; необхідність підриву революційного потенціалу селянства; потреба зруйнувати общину і сформувати клас заможних селян-фермерів як надійної соціальної опори самодержавства.	Селяни дістали право закріплювати землю у приватну власність та виходити на хутори й відруби; пожвавився розвиток капіталістичних відносин на селі (особливо в Україні); організовано переселення частини селян до Сибіру; у загальноросійському масштабі реформа залишилася незавершеною через опір традиційної общини, консерваторів і вбивство Петра Столипіна.

5. Оцініть міжнародне становище Росії впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Доберіть аргументи й факти для підтвердження своїх оцінок.

Міжнародне становище імперії було дуже суперечливим. Держава змогла подолати дипломатичну ізоляцію після поразки в Східній війні та захопила нові колонії. Водночас технічна відсталість та економічні негаразди призвели до тяжких поразок і втрати колишньої могутності.

Аргументи і факти:

• Відновлення позицій у Європі. Міністр закордонних справ Олександр Горчаков повернув право тримати військовий флот на Чорному морі. Наприкінці століття Росія уклала міцний союз із Францією.
• Масштабні завоювання в Азії. Царська армія перемогла у війні з османами 1877–1878 років, підкорила Середню Азію від Каспію до кордонів Афганістану і приєднала Приамур’я та Сахалін.
• Воєнна катастрофа на Далекому Сході. Росія програла війну з Японією 1904–1905 років, втратила флот і південну частину Сахаліну.
• Входження до Антанти. Через конфлікти з Німеччиною та Австро-Угорщиною самодержавство пішло на союз із Великою Британією 1907 року, що втягнуло імперію у підготовку до Першої світової війни.

6. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про мотиви убивств імператора Олександра ІІ та прем’єр-міністра Петра Столипіна. Обговоріть версії в класі.

Мотиви вбивства Олександра ІІ (1 березня 1881 р.):

• Замах скоїли народовольці (серед лідерів яких були Андрій Желябов, Софія Перовська та винахідник бомби Микола Кибальчич). Їхнім головним мотивом було знищення царя як уособлення деспотичного самодержавства.
• Революціонери сподівалися, що вбивство правителя викличе дезорганізацію уряду, розвіє віру селян у «доброго монарха» та підштовхне народні маси до загального повстання заради встановлення справедливого соціалістичного ладу.

Мотиви вбивства Петра Столипіна (1 вересня 1911 р.):

• Замах здійснив у Києві анархіст і водночас секретний інформатор охранки Дмитро Богров.
• Революційний мотив: помста Столипіну за жорстоке придушення революції 1905–1907 рр. (запровадження військово-польових судів і страт — «столипінських краваток») та небажання допустити зміцнення царського режиму через створення класу селян-власників.
• Версія про реакційну змову: Столипіна ненавиділи праві консервативні дворянські кола та придворне оточення царя через його надмірний реформаторський запал та побоювання, що авторитетний прем’єр затінює самого імператора Миколу ІІ, тому спецслужби припустилися халатності в охороні політика.