23 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 11. Завершення модернізаційних процесів у провідних державах світу

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розташуйте поняття «індустріалізація», «промисловий переворот», «монополізація» в логічній послідовності. Поясніть своє рішення.

Логічна послідовність: промисловий переворот → індустріалізація → монополізація.

Пояснення:

Промисловий переворот став першим етапом. Ручна праця змінилася машинною, що дало поштовх швидкому розвитку фабрик, заводів і важкої промисловості.
Індустріалізація розвинула цей процес. Вона охопила масове виробництво машин, техніки та їхнє широке впровадження в усі галузі економіки. Відбувся остаточний перехід від аграрного до промислового господарства.
Монополізація стала наслідком індустріалізації. Нова техніка вимагала великих капіталів. Дрібні підприємці банкрутували, а великі промисловці об’єднували виробництва й капітали для отримання надприбутків і контролю над ринками.

2. Уявіть себе в ролі споживача продукції однієї з монополій. Чи вигідна вам монополізація? Доберіть аргументи для відповіді.

Для звичайного споживача монополізація невигідна та має негативні наслідки.

Аргументи:

Монополії знищують вільну конкуренцію, тому монополісти самі встановлюють завищені ціни на товари.
За відсутності суперництва на ринку підприємства перестають дбати про якість продукції, адже покупець позбавлений можливості обрати іншого виробника.
Монополісти можуть штучно гальмувати впровадження нових технологій, якщо це загрожує їхнім прибуткам або знецінює вже наявне в них обладнання.

3. Розгляньте карикатури «Благодійність Ендрю Карнеґі…» та «Рука допомоги», що на с. 93. Кого і що символізують зображені предмети і постаті?

Карикатура «Благодійність Ендрю Карнеґі як золотий душ»:

Постать Ендрю Карнеґі символізує тогочасних магнатів-монополістів, яких називали «господарями життя». Вони накопичили великі статки завдяки монополізації промисловості та спрямовували частину коштів на меценатство й благодійність.
«Золотий душ» (потік монет із лійки) уособлює щедрі грошові пожертви на відкриття бібліотек, освітніх та культурних закладів.
Постаті людей, які ловлять монети, показують залежність суспільства та культурних установ від фінансової волі магнатів.

Карикатура «Рука допомоги»:

Велетенський весляр — це могутній американський фінансист і монополіст Джон Пірпонт Морган. Його велетенський зріст символізує фінансову міць трестів і панування олігархів над економікою країни.
Маленький хлопчик у човні — це Дядько Сем, персонаж-символ держави та уряду США. Він кладе крихітну долоню на весло Моргана.
Сюжет карикатури висміює ситуацію, де держава опинилася під повним контролем фінансових олігархів. Саме гігант Морган упевнено веслує та спрямовує державний човен, тоді як роль уряду звелася до удаваної «допомоги» чи безпорадного спостереження.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розгляньте мапу-карикатуру. Які прикметні риси держав Європи відобразив художник? Як ви намалювали б українські терени?

Художник Поль Хадоль на сатиричній мапі 1870 року показав тогочасні риси країн Європи через алегоричні постаті:

Пруссія постає в образі агресивного солдата в касці, який насувається на сусідні німецькі землі та тисне на Францію.
Франція зображена у вигляді воїна з багнетом, який готовий до захисту від прусського нападу.
Росія показана лахмітником із великим мішком за плечима, що символізує її відсталість, бідність і прагнення захоплювати чужі території.
Велика Британія виглядає як літня жінка, яка тримає на повідку непокірну Ірландію і прагне не втручатися у справи на континенті.

Українські землі можна було б зобразити в образі працьовитого козака або хлібороба, скутого кайданами двох імперій — Російської та Австрійської. Він тримає хлібний сніп і книгу рідною мовою, що відображає долю України як хлібного краю та її незламне прагнення до свободи й національного відродження.

2. Які форми правлінь утверджувалися замість абсолютних монархій у державах Європи?

Замість абсолютних монархій у державах Європи утверджувалися:

Республіки — форма правління, де керівні органи влади обирають громадяни (вони встановилися у Швейцарії, Сан-Марино, на короткий час в Іспанії, а також періодично у Франції).
Обмежені монархії — конституційні або парламентарні монархії, де владу правителя обмежують конституція, виборний парламент і закони (як у Великій Британії).

3. Як ви розумієте поняття «громадянське суспільство»? Чи в сучасній Україні сформовано таке суспільство? Подискутуйте в групах.

Громадянське суспільство — це сукупність недержавних організацій та активних громадян, які самостійно захищають свої права, інтереси й можуть впливати на владу та контролювати діяльність державних органів.

В сучасній Україні громадянське суспільство сформоване та діє дуже активно. Про це свідчать масштабний волонтерський рух, активна робота громадських і правозахисних об’єднань, взаємодопомога громадян і згуртованість народу під час захисту суверенітету, свободи й демократичного вибору своєї Батьківщини.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. У першому параграфі «довге» ХІХ ст. названо «добою становлення». Укладіть перелік суспільних здобутків, що постали впродовж цього періоду. Які з них ви вважаєте найважливішими?

Перелік суспільних здобутків «довгого» ХІХ ст.:

Скасування станових привілеїв, визнання людської гідності та рівності громадян перед законом.
Завершення промислового перевороту, розвиток індустріалізації та зростання міст.
Утвердження правової держави, парламентаризму, республік і конституційного ладу.
Поступове розширення виборчих прав для різних верств населення.
Організація найманих робітників у професійні спілки, створення робітничих партій і започаткування доби реформізму (прийняття законів про скорочення робочого дня, виплату страховок і пенсій).
Формування середнього класу як стабільної основи суспільства.
Зростання мобільності людей, які отримали змогу змінювати місце проживання, професію і соціальний статус.

Найважливішим здобутком є рівність людей перед законом та утвердження особистих прав і свобод, оскільки вони створили фундамент сучасної демократії.

2. Як відбувалося становлення робітництва в ХІХ ст.?

Становлення найманого робітництва в ХІХ ст. відбувалося через такі етапи:

Робітники перетворилися на найчисельнішу верству індустріального суспільства через розвиток заводів, фабрик і переселення збіднілих селян до міст.
Спершу робітники не мали прав, працювали по 12–16 годин у важких умовах, потерпали від низької оплати праці, економічних криз і безробіття, а на заводах масово застосовували дитячу та жіночу працю.
Трударі почали гуртуватися для захисту своїх прав: утворювали професійні спілки (тред-юніони) та проводили страйки й демонстрації.
На межі ХІХ–ХХ ст. робітничий рух вийшов на політичну арену: у 1900 році у Великій Британії виникла Лейбористська (Робітнича) партія, після чого держави розпочали добу соціального реформізму й законодавчого захисту прав працівників.

3. Чому в ХІХ ст. селянство відступило на другий план історії? Які держави Європи й Північної Америки здебільшого залишалися аграрними?

Селянство відступило на другий план, оскільки головними центрами суспільного, економічного та політичного життя стали великі міста, фабрики, банки й транспортні мережі. Вирішальну роль почали відігравати буржуазія та робітники. Сільське господарство поступово механізувалося, а частина землевласників і селян переходила до фермерства — підприємницького товарного господарювання.

Здебільшого аграрними із залишками напівсередньовічних порядків залишалися Російська, Австро-Угорська та Османська імперії, а також країни Південної Європи (Іспанія, Португалія, південь Італії). У Північній Америці аграрним залишався південь США.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Позначте на лінії часу періоди індустріалізації й монополізації в провідних державах Європи й Америки.

Хронологічні межі періодів:

Остання третина XVIII ст. — початок ХХ ст. — доба розгортання промислового перевороту та індустріалізації (перехід від аграрного господарства до промислового у Великій Британії, Франції, Німеччині та США).
1880-ті роки — 1914 рік (злам ХІХ–ХХ ст.) — доба монополізації економіки (утворення та панування промислових об’єднань, картелів, синдикатів і трестів у США та державах Західної Європи).

1. Б. Покажіть на мапі європейські та північноамериканські держави, де впродовж другої половини ХІХ ст. прискорено відбувалися: 1) індустріалізація; 2) монополізація.

Держави прискореної індустріалізації: Велика Британія, Німеччина, Франція, Бельгія, а в Північній Америці — Сполучені Штати Америки (насамперед північно-східні промислові штати навколо Великих озер та Атлантичного узбережжя).
Держави прискореної монополізації: Сполучені Штати Америки (де виникли найбільші нафтові, сталеливарні й банківські трести Джона Рокфеллера, Ендрю Карнеґі, Джона Моргана) та Німеччина (де утворилися потужні вугільні, сталеві та хімічні картелі й синдикати Круппів, Тіссенів, Сіменсів).

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли в Києві створили цукровий синдикат «Цукор»?
Що таке монополія та які її основні форми існували наприкінці ХІХ століття?
Хто заснував нафтовий трест «Стандарт ойл» у США?
Де вперше у світі розпочався промисловий переворот?
Звідки ми можемо дізнатися про заснування та політичні вимоги Лейбористської партії Великої Британії?
Чому утворення монополій руйнувало вільну ринкову конкуренцію?
Як уряди провідних держав захищали вітчизняні підприємства за допомогою протекціонізму?
Який результат мала тривала боротьба найманих робітників за власні трудові права?

3. Як ви розумієте поняття «індустріалізація», «картель», «колоніальна імперія», «монополія», «синдикат», «трест»? Визначте спільне та відмінне між формами монополій, називаючи ознаки і приклади.

Визначення понять за текстом підручника:

Індустріалізація — виробництво техніки, машин та їх упровадження в економіку; перехід від аграрного до промислового господарювання.
Монополія — виключне право; панування в певній галузі; виключне право особи, групи, держави на промисел, виробництво, торгівлю; об’єднання виробництва й капіталу з метою одержання максимальних прибутків та встановлення панування в певній галузі економіки.
Картель — форма монополії, учасники якої укладають угоду про обсяги виробництва, рівень цін, поділ ринків збуту.
Синдикат — форма монополії для отримання надприбутків способом централізованого збуту продукції.
Трест — форма монополії, за якої підприємства втрачають виробничу, комерційну та правову самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню.
Колоніальна імперія — держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні ресурси.

Спільна ознака: Усі форми монополій є об’єднаннями капіталів і підприємств задля усунення конкурентів, контролю над ринком та одержання надприбутків.

Відмінні ознаки:

Форма монополії	Виробнича самостійність	Комерційна самостійність (збут)	Управління підприємствами	Приклад із підручника
Картель	Зберігається повністю	Зберігається (діють узгоджені квоти й ціни)	Домовленість між окремими власниками	Вугільні та металургійні союзи Німеччини
Синдикат	Зберігається	Втрачається (збут веде спільна контора)	Спільний орган збуту продукції	Синдикат цукрозаводчиків «Цукор» (Київ, 1887 р.)
Трест	Втрачається повністю	Втрачається повністю	Єдине спільне керівництво правління	Трест «Стандарт ойл» Джона Рокфеллера (США)

4. Проаналізуйте причини особливостей і відмінностей суспільно-політичного, економічного розвитку держав Європи й Америки.

Відмінності в розвитку країн формувалися під дією таких чинників:

Політичний устрій і традиції: Велика Британія та США розвивалися шляхом поступових реформ, спираючись на парламентаризм і законність. Франція долала шлях до республіки через повстання та зміну режимів. У Німеччині бурхливе зростання фабрик і науки поєднувалося з військово-монархічною владою імператора. Натомість Російська, Австро-Угорська та Османська імперії консервували старі порядки, тому модернізація там відбувалася повільно.
Економічна політика влади: У Німеччині та США активно використовували протекціонізм (захисні мита від іноземних товарів), тоді як Велика Британія спиралася на фритредерство — вільну безмитну торгівлю.
Наявність володінь і ресурсів: Велика Британія і Франція вивозили капітали у власні колонії та створили величезні колоніальні володіння. США вкладали сили у внутрішній ринок, освоєння західних земель та зміцнення позицій у Латинській Америці.

5. Охарактеризуйте причини, результати й наслідки індустріалізації, монополізації у провідних державах Європи та Америки.

Причини: Розбудова фабрик, шахт і залізниць вимагала величезних коштів. Дрібні підприємства програвали боротьбу великим заводам. Промисловці почали об’єднувати свої капітали, щоб управляти цілими галузями без конкурентів і отримувати надприбутки.
Результати: Виникли промислові гіганти, картели, синдикати й трести. Економічна влада зосередилася в руках впливових магнатів (Джона Рокфеллера, Джона Моргана, Ендрю Карнеґі). Промисловість остаточно стала головною основою добробуту провідних держав.
Наслідки:
- Економічні: Знищення вільної конкуренції, диктат цін монополістами, штучне стримування технічних новинок заради власної вигоди та вивезення капіталів у відсталі регіони й колонії з дешевою працею.
- Соціально-політичні: Зростання робітничого класу та розгортання боротьби за трудові права; виокремлення середнього класу як стабільної опори суспільства; утворення профспілок і робітничих партій (Лейбористська партія у Великій Британії 1900 року); започаткування соціального реформізму та прийняття законів про захист праці.

6. Послуговуючись конструктором «Канва» чи іншим подібним, укладіть нетривале слайд-шоу, де відобразіть повсякдення сільського або міського мешканців; робітниці / робітника, власника підприємства, мільйонера; політика; підлітка (на вибір). Продемонструйте результати своєї роботи в класі.

Проєкт слайд-шоу в Canva на тему: «Повсякденне життя індустріальної доби: контрасти фабричного робітника та промислового магната»:

Слайд 1: Титульний — «Два світи індустріальної епохи кінця ХІХ століття». (Зображення: димарі заводського району поруч із розкішним маєтком промисловця).
Слайд 2: «Ранок робітника» — Підйом о п’ятій ранку за гудком фабрики, швидкий сніданок у тісній орендованій кімнаті робітничого кварталу та піша хода до цеху.
Слайд 3: «Ранок магната» — Пробудження у власному просторому міському особняку, читання свіжих фінансових газет, кава та поїздка в офіс тресту на особистому екіпажі.
Слайд 4: «Робочий день біля верстата» — 12 годин безперервної фізичної праці серед гуркоту, пилу й високих температур; небезпека травмування та суворі штрафи за будь-яку дрібницю.
Слайд 5: «Робочий день у кабінеті» — Засідання ради директорів компанії, переговори з банкірами про отримання кредитів, поділ ринків збуту та встановлення монопольних цін на продукцію.
Слайд 6: «Вечір робітника» — Повернення втомленим додому, вечеря в родинному колі; у вихідний день — похід на мітинг або збори професійної спілки з вимогою скорочення робочого часу.
Слайд 7: «Вечір магната» — Візит до оперного театру, вечеря в закритому клубі підприємців або проведення благодійного прийому для зміцнення ділової репутації.
Слайд 8: Підсумок — «Висновки: Розвиток індустріального суспільства приніс величезні багатства власникам підприємств і водночас загострив соціальні проблеми робітників, що призвело до боротьби за трудові права та зародження соціального захисту».