23 серпня 2026 р. Модерна доба

Об’єднання Італії та Німеччини

10.1. Якими були країни Апеннінського півострова в першій половині ХІХ ст.?

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Послуговуючись мапою, з’ясуйте, які держави існували на території Апеннінського півострова та прилеглих островах. Кому вони належали в першій половині ХІХ ст.?

Після рішень Віденського конгресу на Апеннінському півострові та прилеглих островах відновилися вісім держав:

Ломбардо-Венеційське королівство — належало Австрійській імперії і входило безпосередньо до її складу;
Сардинське королівство (П’ємонт разом із островом Сардинія) — перебувало під владою Савойської династії;
Папська область (зі столицею в Римі) — перебувала під світською владою Папи Римського;
Неаполітанське королівство (Королівство обох Сицилій) — належало іспанській гілці династії Бурбонів;
Герцогства Модена, Парма, Лукка, Тоскана — управлялися правителями з австрійської династії Габсбургів і перебували у сфері прямого контролю Австрійської імперії.

2. Назвіть спільне й відмінне між масонськими ложами й товариством карбонаріїв в Італії.

Спільне:

Таємна форма організації, використання суворої конспірації, спеціальних ритуалів і ступенів посвяти;
Склад осередків переважно з ліберального дворянства, офіцерів, студентів та освічених містян;
Прагнення повалити абсолютистські порядки та домогтися запровадження конституційного ладу.

Відмінне:

Масонські ложі мали переважно загальноєвропейський, морально-етичний і просвітницький характер;
Карбонарії ставили чітку політичну мету — досягнення національної незалежності та соборності Італії, вигнання австрійських завойовників через організацію збройних повстань.

3. Якої проблеми не розв’язала «весна народів» в італійських землях?

«Весна народів» 1848–1849 років не розв’язала проблеми ліквідації політичної роздробленості та визволення з-під іноземного панування. Усі революційні виступи придушили австрійські та французькі війська, Римська республіка впала, а австрійська влада відновила старий порядок у Північній та Центральній Італії.

10.2. Яку роль відіграв П’ємонт в об’єднанні Італії?

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Історик Михайло Грушевський називав Східну Галичину «українським П’ємонтом». Поясніть походження і сутність цього порівняння.

Походження порівняння пов’язане з історичною роллю Сардинського королівства (П’ємонту). Ця найбільш розвинена держава стала економічним центром, рушійною силою і політичним осередком об’єднання роздробленої Італії.

Сутність порівняння полягає в тому, що Східна Галичина в другій половині XIX ст. перебувала під владою конституційної Австро-Угорщини і мала значно більше національно-культурних прав, ніж підросійські українські землі. Завдяки діяльності товариств «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка, українських часописів і партій Галичина стала провідним центром українського відродження та єднання всього розділеного народу.

2. Розгляньте картину Карло Боссолі. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь про перебіг і значення битви поблизу Сольферіно.

Перебіг битви:
Битва відбулася 24 червня 1859 року біля містечка Сольферіно в Ломбардії під час австро-італо-французької війни. У масштабному бою зійшлися об’єднані франко-сардинські війська Наполеона III і Віктора Еммануїла II проти австрійської армії імператора Франца Йосифа I. Союзники розбили сили австрійців і змусили їх відступити. Загальні втрати сторін сягнули майже 40 тисяч загиблих і поранених.

Значення битви:

Військово-політичне: поразка Австрії призвела до звільнення Ломбардії та її приєднання до П’ємонту, що стало вирішальним кроком до об’єднання країни;
Гуманітарне: швейцарець Анрі Дюнан був свідком страждань тисяч покинутих поранених. Під враженням від цієї трагедії він ініціював створення Міжнародного руху Червоного Хреста та ухвалення Женевської конвенції про захист поранених на полі бою.

3. Роздивіться карикатурне зображення Італії. В чому символізм елементів малюнка? Хто з історичних діячів уособлює державу? Яку роль відіграв Джузеппе Гарібальді в об’єднанні Італії?

Символізм малюнка:
Сатирична карта художниці Ліліан Ланкастер зображує контури Апеннінського півострова у вигляді постаті полководця в повному військовому спорядженні та плащі. Постать рішуче ступає по карті, а острів Сицилія зображений біля його ніг як камінь на який спирається герой, що символізує похід добровольців і звільнення острова.

Хто з історичних діячів уособлює державу:
Державу на малюнку уособлює національний герой Рісорджименто — Джузеппе Гарібальді.

Роль Джузеппе Гарібальді в об’єднанні Італії:
Гарібальді організував героїчну оборону Римської республіки у 1849 році. У 1860 році він на чолі тисячі воїнів-«червоносорочечників» висадився на Сицилії, розбив армію неаполітанських Бурбонів і звільнив весь південь Італії. Усі визволені території він передав під владу короля Віктора Еммануїла II, що уможливило проголошення єдиного Італійського королівства.

10.3. Як об’єднувалася Німеччина?

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Послуговуючись мапою, з’ясуйте, які держави існували на теренах майбутньої Німеччини на початку ХІХ ст.

На теренах Німеччини після розпаду Священної Римської імперії у 1815 році створили роздроблений Німецький союз, до якого входила 41 держава (згодом залишилося 35). Головними конкурентами за лідерство були Королівство Пруссія та Австрійська імперія. Окрім них, діяли окремі королівства (Баварія, Саксонія, Вюртемберг, Ганновер), великі герцогства (Баден, Гессен-Дармштадт), десятки дрібних князівств і чотири вільні міста (Гамбург, Бремен, Любек, Франкфурт-на-Майні).

2. Чому із двох шляхів об’єднання німці обрали «прусський»?

«Малонімецький» (прусський) шлях об’єднання обрали з таких причин:

Пруссія мала потужний промисловий потенціал, швидкі темпи індустріалізації, густу залізничну мережу та найсильнішу армію в Європі;
Пруссія була національно однорідною німецькою державою, тоді як Австрія залишалася строкатою багатонаціональною монархією;
Прусський уряд на чолі з канцлером Отто фон Бісмарком мав тверду волю та план витіснити Австрію з німецьких земель військовим шляхом.

3. У вересні 1862 р. Отто фон Бісмарк виступив із промовою, у якій сказав: «Великі питання вирішуватимуться не розмовами і резолюціями, а залізом і кров’ю». Як ви розумієте значення цих слів? Чи стали вони гаслом об’єднання Німеччини?

Значення слів Бісмарка полягає в тому, що подолати роздробленість і об’єднати німецькі землі неможливо самими лише дипломатичними балачками, парламентськими суперечками чи компромісами. Головними інструментами є розвиток військової могутності й промисловості («залізо») та готовність до рішучих воєн («кров»).

Ці слова стали фактичним гаслом об’єднання Німеччини під проводом Пруссії. Бісмарк послідовно втілив їх через три переможні війни: війну проти Данії 1864 року, розгром Австрії 1866 року та війну проти Франції 1870–1871 років.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Орієнтуємося в історичному часі і просторі

1. А. Складіть і запишіть у зошит хронологічну задачу, в якій з’ясуйте, коли італійці відзначали 150-ліття об’єднання держави.

Дано:
Рік проголошення єдиного Італійського королівства — 1861 рік (завершення об’єднання зі здобуттям Рима — 1870 рік).
Часовий проміжок — 150 років.

Знайти:
Рік святкування 150-річчя об’єднання (T) — ?

Розв’язання:
Від проголошення Королівства Італія:
1861 + 150 = 2011 рік.
(Якщо вести розрахунок від остаточного приєднання Рима: 1870 + 150 = 2020 рік). Офіційне державне святкування 150-ліття об’єднання Італії відбулося у 2011 році.

Відповідь: 2011 рік.

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про об’єднання: 1) Італії; 2) Німеччини.

Об’єднання Італії:
Центром єднання стало Сардинське королівство (П’ємонт). У 1859 році П’ємонт разом із Францією здолав австрійців біля Мадженти й Сольферіно та приєднав Ломбардію. На початку 1860 року до П’ємонту долучилися Модена, Парма і Тоскана. У 1860 році похід «червоносорочечників» Джузеппе Гарібальді звільнив Королівство обох Сицилій. У 1861 році загальноіталійський парламент оголосив Віктора Еммануїла II королем єдиної держави. У 1866 році завдяки австро-прусській війні Італія здобула Венецію. У 1870 році після виведення французького гарнізону італійські війська зайняли Рим, ліквідували Папську область, а у 1871 році Рим офіційно став столицею країни.
Об’єднання Німеччини:
Об’єднання здійснювала Пруссія під проводом канцлера Отто фон Бісмарка. У 1864 році в союзі з Австрією прусси відібрали у Данії Шлезвіг і Гольштейн. У 1866 році прусські війська вщент розбили австрійську армію біля селища Садова, витіснили Австрію із німецьких справ і заснували Північнонімецький союз. Під час франко-прусської війни 1870–1871 років Пруссія розгромила війська Наполеона III під Седаном. До союзу долучилися південнонімецькі держави. 18 січня 1871 року у Дзеркальній залі Версальського палацу оголосили про створення Німецької імперії, а кайзером став Вільгельм I.

Працюємо з історичною інформацією

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли було офіційно проголошено створення Німецької імперії?
Що означає поняття «Рісорджименто» в історії Італії?
Хто очолив похід добровольців на Сицилію у 1860 році?
Де відбулася вирішальна битва між арміями Пруссії та Австрії у 1866 році?
Звідки ми можемо дізнатися про конституційні права громадян у Пруссії середини XIX століття?
Чому Пруссія змогла стати лідером об’єднання німецьких земель замість Австрії?
Як франко-прусська війна допомогла італійцям остаточно приєднати Рим?
Який результат мала битва біля селища Садова для австрійської династії Габсбургів?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «карбонарії». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які організації карбонаріїв діяли в Галичині.

Карбонарії (від латинського слова «вугляр») — члени підпільних визвольних товариств в Італії у 1807–1832 роках. Вони домагалися національної незалежності та єдності країни, вигнання іноземних поневолювачів і запровадження конституції за допомогою збройних повстань.

У Галичині у 1830-х роках під впливом італійських та польських патріотичних рухів також утворювалися підпільні товариства за зразком карбонаріїв. У Львові та інших містах краю діяли польські конспіративні осередки: «Спілка карбонаріїв», гуртки «Побратими» та «Союз вільних синів батьківщини». Вони використовували сувору конспірацію і готували виступи проти влади Австрійської імперії.

4. Опрацювавши різновидові джерела інформації, укладіть історичний портрет Джузеппе Гарібальді чи Отто фон Бісмарка (на вибір). Підготуйте невелику (3–4 слайди) презентацію та продемонструйте її в класі.

Історичний портрет Отто фон Бісмарка (1815–1898):

Риси особистості: Видатний прусський і німецький державний діяч, дипломат, перший рейхсканцлер Німецької імперії. Вирізнявся залізною волею, жорстким прагматизмом, рішучістю та вмінням точно прораховувати політичні кроки.
Діяльність: Здійснив об’єднання Німеччини під верховенством Пруссії за допомогою мілітарної сили («залізом і кров’ю»). Очолив переможні війни проти Данії, Австрії та Франції. Створив нову систему влади за Конституцією 1871 року, зміцнив економіку та перетворив Німеччину на найсильнішу військову потугу в Європі.

План презентації (4 слайди):

Слайд 1. «Отто фон Бісмарк — будівничий Німецької імперії» (портрет канцлера, дати життя, посади).
Слайд 2. «Політика заліза й крові» (переможні війни проти Данії 1864 р., Австрії 1866 р. та Франції 1870–1871 рр.).
Слайд 3. «Проголошення імперії у Версалі 1871 року» (історичне полотно проголошення імперії, створення союзу).
Слайд 4. «Історична спадщина канцлера» (модернізація промисловості та перебудова системи міжнародних відносин).

5. Проаналізуйте передумови і наслідки об’єднань Італії та Німеччини. Визначте спільне та відмінне.

Сфера аналізу	Спільні ознаки	Відмінне для Італії	Відмінне для Німеччини
Передумови	Глибока роздробленість земель; потреба створення спільного внутрішнього ринку; піднесення національної свідомості; наявність держави-ядра (П’ємонт та Пруссія).	Головною перешкодою було пряме іноземне панування Австрії та влада Папи Римського. Велику роль відіграв масовий добровольчий рух на чолі з Гарібальді.	Головною перешкодою було суперництво двох німецьких монархій — Пруссії та Австрії. Об’єднання відбувалося переважно «згори» через дипломатію та військову міць Пруссії.
Наслідки	Подолання роздробленості; поява великих централізованих національних держав; руйнування старого європейського порядку Віденського конгресу.	Утворилася унітарна конституційна монархія; збереглася хронічна відсталість аграрного Півдня від розвиненої Півночі.	Постала мілітаризована федеративна імперія з гегемонією Пруссії, яка перетворилася на лідера європейської важкої індустрії та військової справи.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію

5. Подискутуйте в групах. Оцініть історичне значення вчинків Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка. Кого і чому прозивали «майстром лисячої політики», «шпагою італійського об’єднання», «залізним канцлером»?

Оцінка значення:
Ці державні діячі зламали застарілі феодальні кордони і завершили створення двох великих національних держав. Їхній успіх продемонстрував, що історичний результат досягається через поєднання народного самовідданого пориву (Гарібальді), тонкого дипломатичного розрахунку (Кавур) та твердої державної сили й мілітарного тиску (Бісмарк).

Походження прізвиськ:

«Майстер лисячої політики» — граф Камілло Кавур. Його називали так за надзвичайну дипломатичну гнучкість, хитрість, здатність маневрувати між європейськими урядами та укладати таємні союзи в інтересах Сардинського королівства.
«Шпага італійського об’єднання» — Джузеппе Гарібальді. Прізвисько вказує на його особисту військову мужність, воєнний талант і готовність відкрито зі зброєю в руках боротися за свободу батьківщини.
«Залізний канцлер» — Отто фон Бісмарк. Його назвали так за непохитну волю, безкомпромісний авторитарний стиль управління та відверту ставку на досягнення державних цілей збройною силою («залізом і кров’ю»).